Кожен член нашої команди «Пропозиції» працює на Перемогу – голова Житомирської райради Олександр Блощинський

Олександр Блощинський, голови Житомирської районної ради, партія “Пропозиція”

Голова Житомирської районної ради Олександр Блощинський, обраний від «Пропозиції», розповів, який внесок робить кожен із представників політичної сили в регіоні для боротьби з російським агресором.

Пане Олександре, Ви служите в Збройних Силах України. Серед 253 депутатів місцевих рад від “Пропозиції”, які працюють в обласних, районних та міських радах, на фронті нині перебуває 28 депутатів, що складає понад 11% від загальної кількості місцевих обранців. Втім якщо рахувати ще й пропозиціонерів, представлених у сільських та селищних радах, то загальна цифра обранців, які захищають Україну, – 47. Окрім того, в ДФТГ продовжує служити 7 депутатів від “Пропозиції”. Це наразі – головний фронт боротьби з агресором. Знаємо, що багато житомирських пропозиціонерів долучились до лав захисників.

Я та наш депутат Олег Журба нині служимо в Збройних Силах України. Там же і депутат міської ради Андрій Умінський, він в іншому підрозділі. Адже у складі нашої бригади 5 батальйонів. Валерій Онопрієнко – депутат обласної ради від «Пропозиції» – теж в нас, він у складі управління бригади. Зараз дуже важко по всій лінії фронту. Тому більше деталей розповідати не можу. Але попри все, ми ще пробуємо і партійну роботу робити, бо у нас дуже гарний колектив. Ми на постійному зв’язку з міським головою Житомира і співзасновником партії «Пропозиція» Сергієм Сухомлином. І ми горді тим, що саме Житомир – одне з міст-лідерів за рівнем підтримки української армії. Нині обов’язки голови районної ради виконує мій заступник Володимир Палій. Він з іншої партії, але в нас плідна співпраця у всьому. Ще з самого початку ми з ним зробили потужне ДФТГ, звідти дуже багато людей потім було мобілізовано на фронт.

Зосередимось на депутатах Житомирської райради від «Пропозиції». Окрім Вас, фракція нараховує ще 5-тьох обранців. Чим вони нині займаються?

Наш депутат Володимир Виговський – потужний волонтер. Він, до речі, викладає в педагогічному інституті. Коли почалася війна, маючи закордонних партнерів, особливо в Італії, він відправляв багато людей з Житомира туди жити безкоштовно. А звідти привозив гуманітарну допомогу, розвозив по підрозділах. Він старший набагато за нас, але волонтерською діяльність займався доволі потужно. Зараз активно займається науковою та педагогічною роботою, виховує студентів, бере участь у грантових проектах.

Депутат-пропозиціонер Олексій  Ясюнецький робить не менш важливі справи для фронту, він юрист. Оксана Томашевська – адвокатка, Галина Оверкович – теж юристка, вона керуюча справами в раді. Зараз багато військових звертаються з різними проблемами. Тож вони постійно їх консультують, допомагають. Щоб ви розуміли, наші дівчата ще й відмінно стріляють з автомата. Приміром, Оксана Томашевська з 30 патронів в ціль попадає 26. Вони постійно відвідували стрільби з різних видів зброї, медичні та тактичні навчання. Вони дуже активні – постійно займались, тренувались, їздили, возили гуманітарну допомогу. У нашій фракції дуже високий рівень активності. Ми величезну роботу зробили. Та і зараз робимо. Я служу, а вони чи не щотижня їздять на Схід – возять допомогу. Хоча ми з 14 року це постійно і системно робили.

Олександре Сергійовичу, як Ви  думаєте, війна надовго?

Всі би хотіли, щоб вона закінчилась сьогодні. І всі розуміють – без путіна це сталося б дуже швидко. Втім коли це станеться, я не можу сказати. Точно знаю, що зараз по всіх лініях фронту дуже важко. Просуваємось, звісно, всі роблять неможливе. Іноді дивуєшся просто, як взагалі таке може бути. Але противник, на жаль, воює досить непогано, добре стріляє, сил і засобів в нього достатньо, людського ресурсу в нього вдосталь. Втім наша перевага – сильна мотивація, тому робимо нереальні речі і потроху просуваємося. Якби ми були настільки озброєні, як вони, і було стільки людей, як в них, то ми б вже перемогли. Ми не можемо витрачати зайві снаряди, а вони можуть. Ми не можемо ризикувати людськими життями, а їм байдуже. Ось і вся різниця. Дай Бог, в нас буде більше озброєння, то буде трохи краще. Дуже важко зараз, кожен кілометр дається нелегко і з втратами – ми втрачаємо найкращих вмотивованих, молодих патріотів України. І тому вже зараз всі українці мають витрачати свій вільний час на підготовку. Бо маючи такого сусіда, треба розуміти, що готовим потрібно бути завжди. І розуміти, якщо ти йдеш служити, ти маєш бути спеціалістом – чи ти артилерист, чи розвідник, чи піхотинець – не гаючи часу треба навчатись. Бо треба не просто служити, а приносити користь. Навіть один підготовлений спеціаліст багато приносить користі своєму підрозділу, тому постійно потрібно навчатись. А ще треба мати непохитну віру в нашу Перемогу і робити все залежне для її досягнення. А це волонтерство і донати. І все буде добре. Я надіюся, ми до цього доживемо і будемо займатися розбудовою країни.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі найважливіших новин: t.me/proposicia