Держава під час війни має підтримувати патріотичне кіно, а не “ширпотреб” – депутатка Дніпропетровської облради від “Пропозиції” Наталія Хазан
Депутатка Дніпропетровської обласної ради від “Пропозиції”, заступниця голови постійної комісії з питань культури та духовності, власниця продакшен-компанії та директорка благодійного культурного фонду Ади Роговцевої Наталія Хазан під час онлайн-заходу “Пропозиційна перекличка” в день професійного свята Дня працівників культури розповіла про її важливість під час війни. На прикладі розвитку кіно продюсерка понад 20 документальних фільмів пояснила його значимість для Перемоги України над ворогом.
Керівниця десятків культурних та просвітницьких національних та міжнародних проектів, волонтерка та громадська діячка Наталія Хазан прийняла присягу депутатки обласної ради рік тому розпал повномасштабної війни. З 2014 року вона займається волонтерською роботою. І нині 8 членів її родини знаходяться на війні.
Насамперед діяльність депутатки від “Пропозиції” пов’язана з лікарнями Дніпра і деякими медзакладами області, з якими громадська активістка працює вже 10 років. Результатом роботи є вагома гуманітарна допомога ліками та медичним обладнанням. Приміром, нині за її домовленістю з компанією Mitsubishi в 6 місцевих лікарнях встановлені кондиціонери. На черзі ще один важливий проект в лікарні №4.
Водночас Наталія Хазан продовжує активно працювати на культурному фронті, знімає патріотичне кіно. І саме воно потребує державної підтримки, каже Наталія Хазан:
“Скандали, які виникали довкола питання державного фінансування кіно, – це зовсім не про кіно. Бо я теж виступаю проти “ширпотребу”, тоді як справжнє кіно державної підтримки не має. І мій фільм цьому приклад. Цьогоріч ми представили стрічку про війну “Східний фронт”, на зйомки якої я і один із режисерів витратили власні кошти, а на монтаж і пост-продакшн ми знайшли фінансування в держкіно Латвії та Чехії і сенату США. Прем’єра цієї стрічки відбулась у конкурсі “Берлінале” – це один з найкрутіших фестивалів у світі. Щоб потрапити на нього серед тисяч світових прем’єр художніх і документальних фільмів обирається лише 15 стрічок. І ми опинилися в цьому переліку. Ми мали 6 показів в Берліні, які проходили в великих кінотеатрах, де глядачами були співробітники міністерства оборони Німеччини, депутати Бундестагу і інші поважні люди. І після цих показів пішов другий пакет допомоги з Німеччини. Наразі стрічка проїхала більше 20 країн. Скрізь повні зали, навіть у Китаї, Японії, Бразилії – я вже не кажу про Європу. Ми показуємо світу, що відбувається в Україні. Оце і є та сама культурна дипломатія. Від держави ж ми отримали лише компенсацію за “Берлінале” в сумі всього 100 000 грн. І зараз, коли стрічка йде в США, там присутній лише один з режисерів. А я і режисер Євген Тітаренко, який є добровольцем медичного батальйону, не змогли поїхати через відсутність фінансування. Подібну історію переживають і інші кіномитці. Тож я вважаю, що в галузі культури патріотичне кіно має бути пріоритетом в плані витрачання коштів на культурну дипломатію. Адже до багатьох країн, таких як Австрія, Франція, Німеччина лише так можна достукатися. Треба показувати наші виставки, наші фільми, наш театр, доводити, що ми культурна і європейська країна, яка переживає страшну рашистську агресію. Але ми маємо спільні європейські цінності і просимо цивілізований світ допомоги та підтримки Україну в її прагненнях”.
Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі найважливіших новин: t.me/proposicia
