“Децентралізація дала поштовх до розвитку села. Втім для залучення інвестицій нам потрібна перемога над росією і партнерська підтримка” – член Головної ради партії «Пропозиція» Іван Фурсенко   

Вступ країн до Європейського Союзу дозволив підвищити рівень життя в селі, але він все ще нижчий, ніж у містах. Вищий рівень безробіття та нижча заробітна плата означають гіршу економічну ситуацію для жителів, які стикаються з низкою проблем – транспорт, енергетика, культура. Симптомом серйозних демографічних проблем суспільства є міграція людей до міст, особливо молоді та осіб працездатного віку. Як подолати демографічні, економічні та соціальні бар’єри розвитку села? Про це говорили на міжнародному Економічному форумі, який днями відбувся у польському Карпачі. Пропозиціонер Іван Фурсенко розповів про ситуацію в українських селах, які до всіх перерахованих проблем потерпають ще й від російської агресії.

До початку повномасштабного вторгнення співвідношення між сільським і міським населенням в Україні становило 30/70. На сьогоднішній день ця динаміка в середньому по країні залишається, але постійна внутрішня міграція через бойові дії та збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб не дає можливості встановити точні цифри, заявив Іван Фурсенко, який також є радником виконавчого директора Асоціації міст України.

Водночас відомо, що загальна динаміка розриву за кількістю населення і за народжуваністю між великими містами і сільськими територіями збільшується, констатував політик та експерт. З розвитком технологій, механізації, дедалі більше можливостей для роботи стає у містах. В сільській місцевості створюються агрохолдинги, що також зменшує можливості для розвитку малих підприємств. В містах більше можливостей, ширші соціальні і культурні послуги, тому люди переїздять туди, і населення в селах стає дедалі менше. А деякі населені пункти дійсно вимирають.

«Між тим, з початком пандемії ковіду та пономасштабним вторгненням, зважаючи на постійні обстріли, люди часто виїжджають в приміські села – сільські території, які знаходяться фактично в міських агломераціях. Там ситуація виглядає навпаки, з великим плюсом. Приміром, на форумі присутній віце-мер з найбільшої громади з населенням 150 тисяч, це Борщагівська сільська громада, пристоличний регіон», – зазначив Іван Фурсенко.

Що ж робить уряд у співпраці з місцевими і державними адміністраціями, а також профільними асоціаціями та громадськими організаціями? В першу чергу, під час війни йдеться про єднання.

«Ми намагаємося збирати людей  в сільській місцевості для того, щоб вони об’єднувалися і на різних платформах, починаючи з молоді, створювали молодіжні парламенти та ради, які беруть активну участь у розвитку громад. Таким чином формується ядро, яке може вирішувати дуже багато питань – це і економічні аспекти, це і створення нових робочих місць, це і сільська кооперація, коли великі підприємства співпрацюють з дрібними в частині вирощування овочів, ягід і т.д. Великому бізнесу вигідно мати стабільного виробника, а сільські жителі отримують додаткові робочі місця і гарантований ринок збуту своєї продукції», – додав пропозиціонер.

Іван Фурсенко також нагадав, що у 2020 році завершилася реформа децентралізації. І новостворені громади отримали надзвичайно потужні повноваження. Насамперед йдеться про управління земельними ресурсами.

«Якщо до того всі землі сільськогосподарського призначення в Україні фактично знаходилися в управлінні уряду і з Києва вирішувались питання регіонів – для місцевих жителів, а особливо для фермерства, це породжувало низку проблем і корупційні прояви. Зараз земля знаходиться в розпорядженні органів місцевого самоврядування і це дало величезний поштовх для розвитку фермерства, малих аграрних товаровиробників. Втім з початком повномасштабної війни оцінити прогрес в цій царині ми повною мірою не можемо. Але впевнений, що після війни зможемо продовжити впровадження всіх напрацювань, які, зокрема, має і політична партія «Пропозиція», – наголосив Іван Фурсенко.   

Він також зазначив, що зараз для відносно швидкої стабілізації ситуації на селі в першу чергу потрібні доступи до міжнародних фондів. Адже питання безпеки, відбудови і розвитку регіонів, особливо сільських територій, пов’язані насамперед з фінансами:

«На превеликий жаль війна дуже сильно витягує гроші з країни. Армія – це дорого, зброя – це дорого, відновлення об’єктів критичної інфраструктури, укриттів,  бомбосховищ – це шалені кошти. Тож на потреби регіональної політики, на потреби місцевого самоврядування, сільського розвитку грошей катастрофічно не вистачає. А все, що пов’язано з земельними роботами (а саме земля часто є бюджетоутворюючою галуззю громад) – це надзвичайно дорого. Не вистачає ані якісної техніки, ані фахівців, які можуть ці роботи виконувати, тому що велика частина зараз воює на фронті. Тому ключове – це все-таки фінансові ресурси, допомога наших європейських партнерів, США, Японії, яка, до слова, зараз вже багато нам в цьому допомагає і фінансово і технічно. Більше не скажу – гроші потрібні».

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі найважливіших новин: t.me/proposicia