Київський вчитель розказав про плюси і мінуси дистанційного навчання

Ефективність дистанційної освіти можна оцінити не вище 7 балів за 12-бальною шкалою. Головні проблеми, які виникають при онлайн-уроках – це низький рівень забезпечення комп’ютерами та інтернетом, складність викладання без контакту з дітьми для вчителів та вкрай низька зацікавленість дітей до онлайн-навчання. Про це розповів в інтерв’ю для ЧАС.UA вчитель київської Спеціалізованої школи № 181 ім. Івана Кудрі, представник партії «Пропозиція»  Олександр Орленко.

«Іноді вчителям доводилось включатися просто з телефону. Навіть у нас в школі на Печерську інтернет є не скрізь. Що ж уже говорити про навчальні заклади не у столиці», – говорить Олександр Орленко.

Він пояснює, самим вчителям було надзвичайно складно переключитись на «спілкування з комп’ютером». 

«Особливо для вчителів  ще «старої закалки» було дуже складно не бачити дітей за партами, не бачити їхніх очей, а говорити  просто в комп’ютер», – говорить вчитель.

Втім, на його думку, найбільшою проблемою при дистанційному навчанні була низька зацікавленість дітей у такому навчанні.

«Дітей і в класі не так то просто зацікавити, а тут десь і зв’язок може зникати, учень щось пропустив, а далі  йому уже і геть стає не цікаво. Особливо, коли це діти 5-6 класів», – каже Олександр Орленко.

Разом з тим, він вважає, що окремі корисні елементи, які почали використовувати в умовах карантину, залишаться в навчальному процесі.

«Завдяки карантину почав розвиватися український сегмент освітнього ЮТУБу. Це і онлайн-уроки, які йшли на телебачені, і те, що створювали самі вчителі, різноманітні презентації», – говорить учитель.

За його словами, чи не у кожного предмета є змога зацікавити дітей завдяки якісній візуалізації, і вчителі почали самі вчитися застосовувати це на практиці.

«З таких напрямів як природознавство, астрономія, космос з’явилась величезна кількість відео. Думаю тоді, коли я ходив у 5 клас якби у мене були такі уроки, як зараз, то я б зацікавився астрономією набагато раніше. Є змога повністю заглибитись у цей світ. Поясню як це працює – встановлюється  екран,  проєктор, вимикається світло і ви опиняєтесь у відкритому космосі просто в класі. Це цікаво навіть тим дітям, яким у принципі не цікаво навчатись у школі.  У такі моменти в класі стоїть повна тиша», – каже Олександр Орленко.

На його думку, візуалізацію з використанням сучасних технологій слід надалі максимально розвивати у навчальному процесі.

«Я викладаю географію, і не раз помічав, що, скажімо, коли тема корисних копалин,  дітям геть не цікаво дивитись  на каміння на картинках у книжках. А от коли ти вмикаєш відео як ці копалини видобувають, яку техніку при цьому використовують, діти бачать які величезні кар’єри утворюються, як працює вибухівка – це їм цікаво.  Цей напрям в освітньому процесі треба максимально розвивати», – говорить Олександр Орленко.

Разом з тим він звернув увагу, що коштів, які виділяються на освіту, не достатньо, аби наші школи могли йти в ногу з часом.

«Якщо говорити про забезпечення комп’ютерами зараз і рік-два тому, то картина зовсім інша.  Матеріально-технічна база стала кращою, але вона ще не досягла необхідного сучасним вимогам рівня. І зрозуміло, величезна проблема – низькі зарплати вчителів. Це  веде  до того, що дуже складно знайти молодих фахівців. Мало хто захоче в Києві йти на ставку у 6-7 тисяч грн, якщо продавцем-консультантом можна заробити 10-15 тисяч, а офіціантом певно іще більше. Для молодих спеціалістів, які б могли швидко адаптуватися до розвитку сучасних технологій і їх впровадження в навчальний процес,  дуже мало мотивації, щоб іти працювати в школи», – каже Олександр Орленко.

Нагадаємо, обіцяного владою зростання заробітних плат вчителів так і не відбулося. Більше того, у держбюджеті на 2021 рік витрати на Міністерство освіти і науки хочуть скоротити на понад 4 мільярди гривень. Також планується зменшити  освітню субвенцію місцевим бюджетам на 2,3 мільярди гривень.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі найважливіших новин: t.me/proposicia